Четыре причины любви Януковича к России

Перше: Україна і досі в економічній скруті, і зближення з Росією – винятково питання дешевого газу. Знижка на газ усуває необхідність різкого скорочення видатків, і Київ гадає, що дефіцит бюджету менше 6% від ВВП дозволить повернутися за стіл переговорів з Міжнародним валютним фондом. Standard & Poor’s покращив кредитний рейтинг України з B- до B.

У короткостроковій перспективі газова угода також задовольняє обидва конкуруючі табори в Партії регіонів пана Януковича. Групі Дмитра Фірташа належать кілька хімічних заводів; головний бізнес Ріната Ахметова – це сталь. Разом вони споживають майже половину всього імпортованого Україною газу.

Однак МВФ чудово знає, що складні рішення і фіскальні обмеження були лише відкладені – можливо, на якісь кілька місяців. До того ж Україна продовжує платити 230 дол. за тисячу кубометрів газу – ціна хоч і знизилася, але лише до рівня, на якому вона тримається в Європі.

Тож якщо відповідь на питання – економічна скрута, то Росія все рівно не зможе врятувати всю економіку країни і Україна досить скоро повернеться за стіл переговорів із Заходом. Європейський Союз, зокрема, має підкреслити, що ще можна повернутися до угоди, яку Україна підписала в 2009 році, але так і не виконала (домовленість передбачає суттєві інвестиції Заходу, якщо Україна реформує свій газовий сектор).

Друге пояснення: пріоритет пана Януковича – зміцнити свої позиції всередині країни. Наближення до Росії полегшує це завдання, адже Росія навряд чи заперечуватиме проти нещодавніх кроків із обмеження свободи слова чи встановлення контролю над судовою гілкою влади. Але сильніший Янукович може стати більш небезпечним партнером у довгостроковій перспективі – не лише для Заходу, але також і для Росії. Якщо так станеться, Захід не повинен створювати враження, ніби настільки втомився від кількарічного хаотичного «помаранчевого» керівництва, що дозволить пану Януковичу в ім’я відновлення «стабільності» обмежувати свободи, відвойовані Помаранчевою революцією в 2004 році.

Третє можливе пояснення: корупція. Місцева еліта швидко вчиться. Головна шахрайська схема сьогодні наступна: місцеві газорозподільчі компанії купують дешевший «газ для населення» і продають його промисловим клієнтам, які платять більше. Зниження загальної ціни на російський газ зменшує тиск з боку Європейського Союзу щодо запровадження єдиної ринкової ціни, яке могло б закрити ці лазівки.

Але світ став уважнішим після газової кризи в січні 2009 року. І деякі українські олігархи можуть незабаром відколотися від пана Януковича, якщо «газове лоббі» в новому уряді стане надто могутнім. Українські олігархи також зацікавлені в поступках з російського боку – наприклад, відкритті доступу до середньоазійського газу.

Четверте можливе пояснення: Україна поділяє окремі погляди Росії на події у світі, що швидко змінюються. Команда пана Януковича може також думати, що Сполучені Штати зайняті іншими справами, а в ЄС розпочався тривалий занепад і він надто зайнятий кризою євро, щоб найближчим часом звертати особливу увагу на Східну Європу. В Україні, можливо, також вважають, що внаслідок світової економічної кризи на зміну «глобалізації» прийде «регіоналізації», а тому Україна повинна вручити свою долю в руки Росії, яка намагається консолідувати «свій» регіон.

Якщо це й справді так, то домогтися, аби український маятник хитнувся убік Заходу, тепер буде набагато складніше.
Україна схиляється до Росії?