Вброс

Помещение коммунальной донецкой больницы приватизировала главный врач этого же лечебного заведения. Теперь выгоняет медиков на улицу

Главный врач коммунальной больницы г. Донецка “Врачебно-косметологическая лечебница” Елена Владимировна Лунина, пользуясь служебным положением, приобрела в частную собственность помещение клиники. Теперь выкидывает квалифицированный коллектив медиков на улицу, чтобы трудоустроить членов своей семьи. Об этом заявляют работники поликлиники “Врачебно-косметологической лечебницы”.

История лечебного косметологического заведения насчитывает 29 лет, трудовой коллектив мог бы в следующем году отметить тридцатилетний юбилей клиники, но большая часть квалифицированного медперсонала “Врачебно-косметологической лечебницы” (ВКЛ) уже не сможет насладиться праздником, некое ООО “Легинь” - собственник помещений коммунальной больницы по Университетской, 30 отказывается продлевать аренду лечебнице, а главный врач ВКЛ, опираясь на данный факт, заявила о массовом сокращении персонала. Вроде бы обычная жизненная ситуация, если не учитывать, что ООО “Легинь” и главный врач “Врачебно-косметологической лечебницы” Елена Лунина практически одно лицо, учредителем ООО “Легинь” является муж Е. Луниной – Николай Васильевич Сотник.

1 сентября Н.Королевская и А.Шевченко посетили Красный Луч, где провели ряд встреч с местными жителями, а также посетили некоторые предприятия города и пообщались с рабочими в рамках избирательной компании. По словам источника, после посещения в Красном Луче завода по изготовлению алюминиевого профиля, кортеж кандидатов в народные депутаты - 5 автомобилей - выехал из города. В это время со стороны Дебальцево ехал ВАЗ-211040-125 (десятая модель), которым управлял молодой парень, а на заднем сидении сидели две девушки.

«Десятка» ехала из Донецка в Красный Луч. «Вдруг из кортежа выскочила «семёрка» навстречу этой «десятке». Водитель «десятки» увильнул, чтобы не было столкновения, слегка задев «семёрку», съехал на обочину справа, а потом его вынесло на встречную полосу, а потом он вылетел в кювет», - рассказал источник. «В итоге, водитель и две пассажирки ВАЗ-211040-125 были госпитализированы в больницу Красного Луча. Королевская и Шевченко помогли доставить пострадавших в больницу. Девушек доставили в реанимацию, так как они пострадали больше водителя. Автомобиль, на котором они ехали, не подлежит восстановлению», - пояснил собеседник УНИАН.
ГАИ упорно молчит об истории с ДТП, в которое попал кортеж Королевской

Я, Мельниченко Микола Іванович, 1966 року народження, місце народження: село Западинка, Васильківського району Київської області Україна - з 1992 – по 2000 роки проходив службу в Управлінні державної охорони України.
Під час здійснення службових обов'язків, я став свідком подій та розмов, які проходили в кабінеті Президента України Л. Кучми. На мою думку, в цих розмовах містилася інформація, яка мала відношення до деяких злочинів, скоєних на Україні та злочинної діяльності українських високопосадовців. В тих обставинах я діяв в умовах крайньої необхідності. Це спонукало мене, на свій страх та ризик, відповідно до Присяги військовослужбовця, керуючись громадянською свідомістю, ризикуючи своїм життям, виключно із власної ініціативи і переконань, починаючи з квітня 1998 року документувати на диктофони розмови Президента України з метою використання їх у суді.
Шановна Генеральна прокуратура України – звертаю вашу увагу на той факт що Ви самі раніше неодноразово визнавали, що я є носієм цієї інформації. Нагадую Вам також, що саме завдяки вмонтованому мною в пульті дистанційного управління до телевізора Панасонік (який лежав на робочому столі екс-Президента України Л. Кучми) радіо передаючому пристрою, я не лише проводив запис розмов на записуючі пристрої, але й в режимі реального часу чув розмови в кабінеті Л. Кучми, мав можливість вибірково записувати розмову, коли вважав, що її зміст має відношення до злочину, дистанційно вмикаючи або вимикаючи записуючий пристрій. Наголошую, що з процесуальної точки зору, відповідно до статті 68 Кримінально – процесуального кодексу України я є свідком цих подій та розмов, а записи які мною зроблені, відповідно до статті 65 Кримінально процесуального кодексу України – є доказами.
Я звертаю увагу американської сторони, та сподіваюсь сам, що мої свідчення, які я надаю зараз, будуть використані в належній формі, у відкритому та справедливому суді. Саме з цих причин (з метою унеможливлення приховування фактів із моїх свідчень) я наполіг на надані свідчень через Міністерство юстиції США.
Щодо питань, поставлених в запиті Генеральною прокуратурою України можу повідомити наступне:
1) Чи наявні у Вас (або Вам відомо місцезнаходження) носіїв інформації, котрі містять аудіо запис, інші будь які данні (інформація) щодо вчинення 3 листопада 1996 року вбивства народного депутата Украйни Щербаня Євгена Олександровича. Його виконавців замовників, його оплати, щодо обставин розслідування та розкриття даного злочину, а також щодо злочинного авторитету Мільченка Олександра, на прізвисько «Матрос».
Відповідь на питання 1: Так, у мене є наявні носії інформації які містять аудіо записи та інформацію щодо вчинення 3 листопада 1996 року вбивства народного депутата Украйни Щербаня Євгена Олександровича, замовників цього вбивства, щодо обставин розслідування та розкриття даного злочину. Додатково зазначаю, що окрім наявних у мене записів, які містять зазначену вище інформацію, я особисто, неодноразово впродовж 1999 – 2000 років, чув розмови в кабінеті колишнього Президента Украйни Л. Кучми між різними людьми про вищезазначені обставини.
2. Якщо так, то що це за носії інформації (аудіокасети, аудіо файли на оптичному диску чи інших оптичних носіях і таке інше) і яким чином, за яких обставин, умов та від кого Ви отримали ці записи (аудіо файли) чи здійснили запис; чи є ці записи оригіналами?
Відповідь на питання 2: Відповідаючи на це питання я змушений лише повторити те, про що я неодноразово допитувався як свідок та про що я неодноразово робив публічні заяви. Вищезгадані аудіо записи я задокументував власноручно на другому поверсі кабінеті № 201 Адміністрації Президента України (будівля за адресою: м. Київ, вул. Банкова 11).
Записи розмов я зробив власноруч, ніхто мені їх не надавав. Дані записи містяться на чіпах, аудіокасетах, оптичних дисках. Також я заявляю, що для судового процесу я готовий надати оригінали записів.
Записи були зроблені в тому числі на диктофон TOSHIBA, який я розміщував під диваном в 201 кабінеті. Більш детальні свідчення з цього приводу я вже раніше надавав Генеральній прокуратурі України.
Інформую вас також про те, що зазначені записи неодноразово були об’єктом різних технічних експертиз. Зазначені експертизи проводились як офіційними установами різних держав (зокрема ФБР США) так і недержавними організаціями (зокрема, компанією «Бек - Тек» та ін.). Звертаю вашу увагу на ту обставину, що автентичність своїх голосів, а також самих фактів проведення бесід та автентичність цих бесід, неодноразово підтверджувалися прямо та опосередковано безпосередніми учасниками цих розмов (зокрема, Т. Чорноволом, О. Турчиновим, Б. Олійник).
3. Яка саме інформація щодо вбивства Євгена Щербаня міститься на цих записах; повідомити максимально детально все, що стосується замовників даного злочину та мотивів його вчинення, посередників, організаторів, виконавців, оплати вчиненого злочину та усіх інших відомих Вам обставин його вчинення, а також погодження такої інформації.
Відповідь на питання 3. Про обставини розслідування даного злочину мені відомо з розмов, які я чув в кабінеті Л. Кучми. Розмови відбувалися між Л. Кучмою та Генеральним прокурором України М. Потебенько, Л. Кучмою та М. Обіходом та ін.
У мене є записи цих розмов.
В розмовах називаються прізвища Павло Лазаренко, Юлія Тимошенко, Олександр Тимошенко, Петро Кириченко, Рабіновіч, Фельдман, Щербань, Бакай, Кушнір, двоюрідний брат Кушніра Олександр, Рябін, Агофонов, Дідятківський, Мільченко. Мова йде про створення трастового товариства на острові Гернсі, офшорних компаній на Кіпрі, купівлю фірм на Сомалі, перерахування значних коштів в іноземній валюті, важливу інформацію, якою володіють ізраїльські правоохоронні органи, згадується банк "Слов'янський".
Замовником вбивства Євгена Щербаня називається Павло Лазаренко, одним із мотивів – отримання контролю над Донецьким регіоном. Організатором виступає Кушнір, а оплату за виконання проводять Петро Кириченко та Юлія Тимошенко.
30.05.2000 року Генпрокурор М. Потебенько порушив кримінальну справу проти П. Лазаренка за організацію умисного вбивства з корисливих мотивів Є. Щербаня та організації вбивства на замовлення громадян Бакая І.М. і Волкова О.М. Матеріали справи були направлені до США.
Питання № 4. Якщо така інформація була отримана Мельниченко Миколою із записів, здійснених в кабінеті Президента України Леоніда Кучми то хто, коли та за яких обставин був учасником розмов, під час яких звучала інформація про вбивство Щербаня Є.О.
Відповідь № 4. Я практично відповів на це питання відповідаючи на питання № 3. При цьому ще раз звертаю вашу увагу а ту обставину, що я не лише проводив запис цих розмов, але й мав технічну можливість слухати ці розмови в режимі реального часу.
Питання № 5. Чи наявні на Ваших аудіо записах розмови Президента України Леоніда Кучми та Генерального прокурора України Михайла Потебенька навесні 2000 року про вбивство Щербаня Євгена та про Павла Лазаренка.
Відповідь на питання № 5. Я частково відповів на це питання, відповідаючи на питання № 3. Додатково хочу зазначити. Що на цих аудіо записах, на мій погляд, чітко зазначено те, як учасники розмови обговорюють докази вини П. Лазаренко у скоєнні цього вбивства. Зазначене обговорювалось також із іншими особами. Зокрема на той час Заступником Генерального прокурора України М Обіходом.
Питання № 6. Чи наявна на Ваших аудіо записах розмова Президента України Л. Кучми та Генерального прокурора України М. Потебенька навесні 2000 року.
Відповідь на питання № 6. Я відповів на це питання раніше. Окрім цього, це питання повторює питання № 5.
Питання № 7. Чи готові Ви видати слідчим Генеральної прокуратури України (через представників Міністерства юстиції США чи напряму) наявні у Вас записи, які стосуються вбивства Євгена Щербаня та осіб, які його замовили та вчинили.
Відповідь на питання № 7. Як я неодноразово заявляв, я готовий, в разі необхідності, надати всі записи, які є в моєму розпорядженні – для проведення чесного та справедливого розслідування всіх злочинів, які обговорювалися в кабінеті колишнього Президента України Л. Кучми, з метою притягнення всіх винних до кримінальної відповідальності. Надаю копії записів деяких розмов, які я згадував при відповіді на задані мені питання.
Відповідно до вимог статей 94, 95 КПК України додатково до зазначеного вище, виконуючи свої обов’язки громадянина України, заявляю про відомі мені дії, які, на мій погляд, мають беззаперечні ознаки злочинних діянь.
12 червня 2012 року до мене звернулася сім'я Тимошенко у особі Олександра Тимошенко з пропозицією піти на компроміс зі своєю совістю та зрадити самого себе. Маючи інформацію про можливість моїх свідчень в Америці на запит Генеральної прокуратури України, Олександр Тимошенко запропонував мені надати завідомо неправдиві свідчення проти Президента України Віктора Януковича. Свідчити про те, що нібито саме він є замовником вбивства Євгена Щербаня, що в мене нібито є записи цих розмов В.Януковича з Л.Кучмою. При цьому самі записи необхідно було сфальсифікувати, створити штучно із тих оригінальних зразків їх голосів, які у мене є. Все це проходило у місті Празі (Чехія) на офісі громадської організації "Українська європейська перспектива.Там я познайомився з Василем Данилівим та дізнався, що офіс належить йому. Згодом, з інших джерел інформації, мені стало відомо, що Данилів заарештований на Україні за підозрою в організації замаху на віце-президента "Родовід-банка" Сергія Дядечко.
Склавши до купи всі відомі мені факти злочинної діяльності компанії Лазаренко-Тимошенко та їх кримінального оточення я прийняв рішення відмовитись від пропозиції Олександра Тимошенко та дати правдиві свідчення і зробити цю заяву.
ЗА КОЖНЕ СЛОВО З ЦИХ СВІДЧЕНЬ Я ВІДПОВІДАЮ НЕ ТІЛЬКИ НА УКРАЇНІ А ЩЕ Й В США!!!

Уважаемые журналисты!

К Вам обращается трудовой коллектив кафе «Чаривныця» с просьбой о помощи. Мы были жестоко обмануты, лишены своих рабочих мест и перспектив на будущее. Сейчас мы добиваемся восстановления своих законных прав в суде, но у нас нет влиятельных покровителей, на нашей стороне только правда, а на стороне ответчика и большие деньги, и власть.
Наше кафе, расположенное в центре Донецка, на пересечении улиц Артема и Садовой, имеет практически 30-летнюю историю ответственного и законного ведения бизнеса, вежливого и обходительного отношения с клиентами, за что наше заведение пользовалось заслуженным уважением и любовью дончан и гостей города. За долгие годы работы коллектив «Чаривныци» стал одной семьей, дорожащей своими рабочими местами.
В 2006 году наше кафе готовилось к расширению территории заведения, на двух земельных участках, находящихся в арендном пользовании «Чаривныци» (265 и 134 кв. метров), а также на участке в 110 кв. метров, на который у «Чаривныци» имеется акт на право собственности, было запланировано строительство нового административного здания, на которое у нас уже имелось градостроительное заключение.
Но в конце того же года общество с ограниченной ответственностью «Домус» начало подготовку к строительству нового торгового центра «GREEN PLAZA» в непосредственной близости от «Чаривныци». Фактический хозяин «Домуса» - народный депутат от Партии Регионов Игорь Николаевич Гуменюк, обратился к нам с коммерческим предложением, суть которого заключалась в том, что строительство «GREEN PLAZA» будет проведено в том числе и на землях кафе, а И.Н. Гуменюк пообещал выделить взамен занятых земельных участков в собственность «Чаривныци» помещения на 1 и 2 этажах «GREEN PLAZA» общей площадью 475 кв. метров.
Предложение было крайне заманчивым, ведь открывало перед любимым дончанами кафе абсолютно новые перспективы роста и развития, а трудовому коллективу стабильность и уверенность в завтрашнем дне. Проблема заключалась в том, что И.Н. Гуменюк не пошел на заключение четкого договора, в котором были бы прописаны все нюансы сделки, ссылаясь на свою депутатскую деятельность. Мы долго сомневались, взвешивали все «за» и «против», но, решив, что люди, обличенные властью, не станут мелочиться и выполнят в полном объеме данные обещания, согласились - «Чаривныця» отказалась в пользу «Домуса» от двух арендных земельных участков, а на участок в 110 кв. метров 18 мая 2007 года был заключен договор с «Домусом» сроком на 4 года о предоставлении права пользования для застройки.
Но ввод в полноценную работу нового торгового центра привел наш коллектив просто в шок, мы были жестоко обмануты и «Домусом», и нардепом. Народный депутат И.Н. Гуменюк вначале просто «кормил нас завтраками», обещал, что в ближайшее время вопрос с помещениями в «GREEN PLAZA» для «Чаривныци» будет решен, но в конечном итоге просто отказался от своих слов и обещаний. На официальную претензию к ООО «Домус» от 30.05.2012 года и копию к И.Н. Гуменюку ответ мы так и не получили.
А при последней встрече с И.Н. Гуменюком была озвучена угроза, что если мы не прекратим выдвигать претензии и требования, то нам заблокируют вход даже в то небольшое подвальное помещение, которое осталось у кафе. Также неоднозначно прозвучал тезис, предостерегающий от обращения в судебные органы.
Мы, конечно же, понимаем возможности И.Н. Гуменюка как народного депутата, но приняли решение отстаивать свои права до конца, ведь на нашей стороне правда. 10 августа мы подали иск в Хозяйственный суд Донецкой области, а 22 августа т.г. в 11.30. у входа в наше кафе по адресу: г. Донецк, ул. Артема, 51 (боковая часть «GREEN PLAZA», напротив Дворца пионеров) весь наш трудовой коллектив выйдет на акцию протеста с требованием к господину Гуменюку либо выполнить свои обещания, либо освободить земли кафе «Чаривныця».
Уважаемые представители средств массовой информации! Мы очень просим Вас помочь нам отстоять наши законные права, поддержать нас в нашей борьбе против произвола и беззакония. Сила Вашего Слова поможет восстановить справедливость!

По поручению трудового коллектива ООО «Чаривныця»

С глубоким уважением,
директор ООО «Чаривныця» С.М. Барабанщиков